понеділок, 21 грудня 2009 р.

Умови участі та порядок проведення
обласної тематичної відкритої виставка ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття», яка відбудеться у січні за темою: «Соціально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як шлях до ефективної профілактики соціально-небезпечних явищ»

Порядок проведення та умови участі в обласній тематичній відкритій виставці
У виставці можуть брати участь дошкільні навчальні заклади та загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності. Участь навчального закладу у виставці здійснюється на засадах самофінансування.
Для участі у виставці експонент надає за місяць до початку роботи виставки заповнену та скріплену печаткою і підписами заявку з усіма необхідними додатками, а саме:
- інформацію про навчальний заклад для розміщення в каталозі;
- опис інноваційної розробки для проведення круглого столу;
- презентацію навчального закладу за відповідною формою на електронному носії (MS WORD for Windows (версія не нижче 6.0, MS PowerPoint);
- інформацію щодо бажаного стенду, замовлення букетної стійки.
Експозиції, що оформляються навчальним закладом за день до початку обласної тематичної відкритої виставки ефективного педагогічного досвіду, містять такі матеріали: наочну презентацію, настільні стенди, папки, методичні розробки, фотоальбоми, навчальні документи закладу освіти, авторські проекти, друковану продукцію .
Закріплення місця за експонентом здійснюється лише після підписання Угоди двома сторонами. Експозиції оформлюються навчальним закладом за день до початку виставки.
Термін проведення виставки – 3 дні. Експонент не має права демонтувати свій стенд до офіційного закриття виставки.
Підсумки участі у виставці підбиваються оргкомітетом. Переможці нагороджуються дипломами оргкомітету трьох ступенів; також визначаються лауреати виставки за окремими номінаціями: інноваційність змісту, оригінальність експозиції, презентабельність експозиції, якість та змістовність презентації.
Досвід роботи переможців та лауреатів заноситься до регіональної електронної бази даних обласних тематичних відкритих виставок ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття».
2. Порядок подання заявки на участь у виставці «Освіта Харківщини ХХІ століття» та проведення «круглого столу».
Для участі у виставці учасники за місяць до початку її роботи подають до комунального закладу «Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти», вул. Пушкінська, 24, Центр освітніх інновацій заповнену та скріплену печаткою і підписами заявку на участь у виставці з усіма необхідними додатками, де розміщує інформацію щодо бажаного стенду, замовлення букетної стійки.
Подаємо зразок оформлення заявки на участь у виставці: 1. Повна назва закладу освіти – учасника виставки; 2. Поштова адреса, тел /факс, е-mail; 3. Керівник закладу освіти (вказати кваліфікаційну категорію, педагогічне звання), телефон; 4. Головний бухгалтер закладу освіти, телефон; 5. Відповідальний за експозицію (ПІБ, посада, категорія, звання), телефон; 6. Презентація навчального закладу на електронному носії до 20 хвилин, у заявці зазначити тему презентації навчального закладу та ПІБ, посада особи, яка презентує навчальний заклад (вказати кваліфікаційну категорію, педагогічне звання); 7. Матеріали для оформлення експозиції: наочна презентація, настільні стенди, папки, методичні розробки, фотоальбоми, навчальні документи закладу освіти, авторські проекти, друкована продукція, інше; 8. Інформація про навчальний заклад для розміщення в каталозі; 9. Опис інноваційної розробки для проведення «круглого столу».
3. Вимоги до подання матеріалів каталогу
Експонент надає інформацію про навчальний заклад для розміщення в каталозі українською мовою в друкованому та електронному вигляді. у текстовому редакторі Microsoft Word. Формат аркушів: А4 (210 х 297 мм). Розміри берегів: верхній та нижній – 20 мм, лівий та правий – 20 мм. Набір тексту здійснюють кеглем 12. Міжрядковий інтервал – 1. Абзацний відступ – однаковий упродовж усього тексту і дорівнює 1см. Колір тексту – однаковий упродовж всієї роботи. Скорочення слів і словосполучень повинні відповідати чинним стандартам. Обсяг тексту повинен дорівнювати 2/3 сторінки формату А4. Матеріали подаються в електронному вигляді (носій CD – RW). Ім’я файлу складається з латинських літер і містить не більше 8-ми знаків (зазначається скорочена назва закладу або абревіатура.
Наприклад: «L_HDAMG», якщо в назві міститься №, то він зазначається через « ». Наприклад: «Licey 85»). До матеріалу додаються дві фотокартки (або на електронних носіях у форматі JPEG): директора та навчального закладу. Текст подається у довільній формі. На допомогу пропонуємо орієнтовний зміст тексту: повна назва закладу, адреса, номер телефону, E-mail; прізвище, ім’я та по батькові директора закладу, нагороди, рік; час заснування закладу та коротка історична довідка; час створення психологічної служби, її ціль та завдання в закладах освіти; прізвище, ім’я та по батькові практичного психолога, соціального педагога, нагороди, рік; пріоритетні напрями психологічного супроводу навчально-виховного процесу та науково-методична проблема закладу (психологічний аспект); робота психологічної служби; використання ІКТ в навчальному закладі та діяльності психологічної служби; вплив психологічної служби на результативність участі учнів у конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо; взаємодія психологічної служби та педагогічних працівників у методичних заходах та професійних конкурсах (результативність); розробка, затвердження та апробація авторських навчальних програм; узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду працівників навчального закладу та районних (міських) психологічних служб м. Харкова та Харківського регіону; система роботи психологічних служб навчальних закладів та районних (міських) психологічних служб м. Харкова та Харківського регіону.
4. Вимоги до презентації досвіду навчального закладу.
Презентація психологічної служби навчального закладу супроводжується керівником закладу, або практичним психологом (працівником за відповідною темою виставки).
Допускається коротка історична довідка навчального закладу, та виникнення психологічної служби. Повинна бути зазначена тема, за якою презентується навчальний заклад, що відповідає темі виставки.
Мета, завдання, розкрити систему роботи навчального закладу, що відображає відповідну тему за якою презентується навчальний заклад, підтвердження досягнень, та перевага обраної теми.
Презентація не повинна бути перевантажена фотоматеріалами. Презентація навчального закладу триває до 20 хвилин.
Участь у виставці коштує 300 грн
Остаточну дату проведення виставки ще не визначено, але виставка відбудеться у другій половині січня.
Заявку на участь у виставці надсилати до 04.01.2010 р. за адресою: ХОНМІБО, кабінет № 15, вул. Пушкінська, 24.
Е-mail: coi-honmibo@yandex.ru; cio-honmibo@mail.ru
Телефон для довідок: 731-12-34 (Большукіна Аліна Вячеславівна, завідувач Центру освітніх інновацій)

понеділок, 26 жовтня 2009 р.

До уваги керівників
психологічних служб районів (міст) області!


Пропонуємо Вам перелік форм соціально-педагогічної допомоги, яку Ви можете отримати від працівників Центру практичної психології та соціальної роботи в рамках Днів аналізу та регулювання.
· Тренінг «Ефективний керівник. Тренінг лідерства та командоутворення»;
· Тренінг для тренерів «Управління групою»;
· Спецкурси за темами:
1. «Сучасний класний керівник».
2. «Особистісний зріст» для різних категорій педпрацівників.
3. «Профілактика психологічного маніпулювання та контролю над свідомістю».
4. «Профілактика професійного вигорання».
5. «Психологічний супровід розвитку дитини в умовах ДНЗ».
6. «Організація роботи з дітьми «групи ризику».
7. «Виявлення та попередження випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми».
· Дослідження за запитом (Наприклад: незалежна оцінка, мотивація професійної спрямованості, виявлення проблемних зон, підвищення рівня психологічної культури. Оцінка психологізації навчально-виховного процесу тощо), прогноз, окреслення перспектив розвитку, надання рекомендацій;
· Надання методичної допомоги щодо проходження атестації методистів, психологів, соціальних педагогів. Допомога у створенні та оформленні досвіду роботи, презентації власної роботи.
· Основи корекційно-розвивальної роботи та просвітницько-профілактичної роботи.
· Організація роботи в супервізійних (інтервізійних) групах щодо розгляду проблемних ситуацій в навчальних закладах районів (міст ) Харківської області.

Та багато чого іншого…



Заявки можна надавати у вільній формі на ім’я ректора інституту електронною поштою (kharkiv20@ukr.net).

четвер, 15 жовтня 2009 р.

Дорогие коллеги! Хочется через Вас высказать огромную благодарность Центрупрактической психологии и социальной работы Харьковского района не только заинтересно проведенный семинар для руководителей районных служб, но и запредоставленные материалы и подробный видеорепортаж с прекраснымифотографиями!Щелкунова И.В. Дзержинский район

середу, 7 жовтня 2009 р.

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

НАКАЗ
Харків

від ” 23” 09 2009р. №501

Про реалізацію Програми
«Сприяння просвітницькій роботі
”рівний-рівному” серед молоді України
щодо здорового способу життя» у
Харківській області


На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 01.06.2009 року №457 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» та наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2009 року №741 «Про реалізацію Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», з метою забезпечення профілактики поширення ВІЛ-інфекції серед дітей, учнівської та студентської молоді, формування здорового способу життя у межах реалізації спільно з Всеукраїнською асоціацією педагогів-тренерів Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» у Харківській області

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити склад районних (міських) координаторів Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» Харківської області (додаток).
2. Начальникам (завідувачам) районних (міських) відділів (управлінь) освіти районів (міст) області:
2.1. Забезпечити впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах факультативних курсів: для учнів 5-6 класів «Я – моє здоров’я – моє життя» та для учнів 7- 11 класів «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»
Щорічно
2.2. Використовувати можливості літніх оздоровчих таборів Харківської області для реалізації та впровадження Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» із залученням педагогів-тренерів Програми
Постійно

3. Комунальному закладу «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТИТУТ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ» (Покроєва Л.Д.):
3.1. Організувати навчання педагогів-тренерів Програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»
Щорічно у жовтні та квітні
3.2. Провести щорічний обласний зліт підлітків-існтукторів та районних (міських) тренерів та координаторів Програми для обміну досвідом
Щорічно у березні
3.3. Організовувати та проводити семінари з районними (міськими) координаторами Програми
Один раз на півріччя
3.4. Здійснювати організаційно-методичну допомогу, підтримку та моніторинг реалізації Програми в Харківській області;
Постійно
3.5. Залучати активних підлітків-інструкторів та педагогів-тренерів до участі у Всеукраїнських заходах (проектах) Програми.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника Головного управління освіти і науки Михайленко Г.В.



Начальник
Головного управління В. Гаркавець









Візи:


Заступник начальника
Головного управління
освіти і науки – начальник
управління загальної
середньої освіти Г.В. Михайленко


Ректор ХОНМІБО Л.Д. Покроєва


Заступник начальника
Головного управління
освіти і науки – начальник С.О. Дригайло
відділу економіки
та фінансування

Провідний спеціаліст юрисконсульт
Головного управління О.С. Тараненко
освіти і науки













до наказу №_501_____
від “23”__09___2009р.

Районні (міські) координатори Програми “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному”
серед молоді України щодо здорового способу життя ”

Райони
П.І.Б.
Посада
1
Балаклійський
Горбуль Людмила Олександрівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
2
Барвінківський
Склярова Людмила Валентинівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
3
Близнюківський
Герасименко Інна Володимирівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
4
Богодухівський
Невинна Віра Іванівна
Практичний психолог мобільної ПС
5
Борівський
Шутько Тетяна Іванівна
Завідувач РМК
6
Валківський
Мавзенко Валентина Михайлівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
7
Великобурлуцький
Шкурапета Людмила Михайлівна
Завідувач РМК
8
Вовчанський
Шматок Світлана Анатоліївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
9
Дворічанський
Оганесян Людмила Анатоліївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
10
Дергачівський
Сорочинська Наталія Анатоліївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
11
Зачепилівський
Петренко Олена Олександрівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
12
Зміївський
Волкова Наталія Валентинівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
13
Золочівський
Ткаченко Вікторія Вікторівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
14
Ізюмський
Татарінов Сергій Юрійович
Методист РМК, який відповідає за ПС
15
Кегичівський
Ялова Марина Володимирівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
16
Коломацький
Набока Ніна Федорівна
Завідувач РМК
17
Красноградський
Матвійчук Валентина Євгеніївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
18
Краснокутський
Токар Аліна Леонідівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
19
Куп’янський
Гриценко Світлана Вікторівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
20
Лозівський
Вахрушина Тетяна Григорівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
21
Нововодолазький
Марюхна Наталія Миколаївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
22
Первомайський
Салацька Ніна Василівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
23
Печенізький
Смачна Людмила Петрівна
Завідувач РМК
24
Сахновщинський
Зражевська Ганна Сергіївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
25
Харківський
Бондаренко Ганна Володимирівна
Завідувач Центру ПП СР
26
Чугуївський
Коновалова Неля Олексіївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
27
Шевченківський
Шавкун Наталія Миколаївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
28
м. Ізюм
Калашников Олег Валентинович
Методист ММК, який відповідає за ПС
29
м. Куп’янськ
Мороз Наталія Григорівна
Завідувач Центру ПП СР
30
м. Лозова
Сарженко Ірина Віталіївна
Завідувач Центру ПП СР
31
м. Люботин
Бойко Любов Миколаївна
Завідувач Центру ПП СР
32
м. Первомайський
Довженко Валентина Миколаївна
Завідувач ММК
33
м. Чугуїв
Оринко Марина Олександрівна
Методист ММК, який відповідає за ПС
34
Дзержинський
Щелкунова Ірина Вікторівна

Ілліна Людмила Вікторівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
Практичний психолог гімн. №116, обласний тренер
35
Жовтневий
Білокриницька Тамара Миколаївна
Завідувач РМК
36
Київський
Майборода Олена Борисівна
Директор Центру ПП і СР
37
Комінтернівський
Возгрива Надія Юріївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
38
Ленінський
Ляліна Тетяна Євгенівна
Завідувач ІМЦ
39
Московський
Говсієвич Ірина Вікторівна
Завідувач Центру ПП і СР
40
Орджонікідзевський
Верчикова Ірина Володимирівна
Методист РМК, який відповідає за ПС
41
Червонозаводський
Нестеренко Максим Олегович
Методист РМК, який відповідає за ПС
42
Фрунзенський
Дрогваленко Олена Віталіївна
Методист РМК, який відповідає за ПС
43
Заклади освіти обласного підпорядкування
Борисенко Тетяна Василівна
Практичний психолог інт.№13, обласний тренер
44
ПТНЗ
Дробна Владлена Анатоліївна
Методист НМЦ ПТО

Заступник начальника
Головного управління освіти і науки –
Начальник управління загальної
середньої освіти Г.В. Михайленко
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
11.09. 2009 р. № 855


Про затвердження
Плану дій щодо запровадження
інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних
закладах на 2009—2012 роки


З метою реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття якісної освіти, інтеграцію їх у суспільство шляхом запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 26 серпня 2009 року, протокол № 9/1-2

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити План дій щодо запровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009—2012 роки (додається).
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Інституту спеціальної педагогіки Академії педагогічних наук України (за згодою) (Засенко В.В.), Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. Забезпечити виконання Плану дій, затвердженого цим наказом.
2.2. Подавати інформацію про стан виконання Плану дій департаменту загальної середньої та дошкільної освіти щопівроку до 1 січня та 1 липня.
3. План дій опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити на сайті міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Міністр І.О.Вакарчук
Пояснювальна записка

до «Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009—2012 рр.»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.
Розроблення «Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року» (далі – Плану дій) викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими освітніми потребами.
На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. У 2008/2009 навчальному році функціонували 385 спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів з контингентом 48, 5 тис. осіб, у тому числі 47 спеціальних загальноосвітніх шкіл з продовженим днем, у яких здобували освіту, проживаючи в сім’ї, 4,8 тис. дітей з особливими освітніми потребами. Щороку в Україні зменшується на 1,5–2 тис. вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, що пов’язано з їх інтеграцією у загальноосвітні навчальні заклади.
Разом з тим, ураховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками.
За оперативними даними, із 100 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, зі зниженим слухом, сліпі, зі зниженим зором), порушеннями опорно-рухового апарату.
Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.
Важливу роль в досягненні гуманітарного, соціального та економічного розвитку осіб з особливими потребами відіграє інклюзивне навчання. Спільна освіта дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації.
Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням мають працювати у тісному зв’язку із спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами, використовуючи напрацьовані методики роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучати до консультування спеціалістів із багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває організація своєчасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку.
Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім’ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов’язкове включення батьків в процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей.
Відповідно до Указів Президента України, доручень Уряду низкою розпорядчих документів міністерством визначені завдання органам управління освітою щодо створення умов для вільного доступу дітей з інвалідністю до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб дітей з обмеженими фізичними можливостями при будівництві, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.
Разом з тим, впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання потребує створення відповідного освітнього середовища, забезпечення наукового супроводу, створення навчальних програм, навчальної методичного забезпечення.
Ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти має бути відповідна підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.
Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини, реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
Прийняття акта забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв’язків, послаблення інституту сім’ї в цілому.

2. Мета і шляхи її досягнення.
Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.
Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.
Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень.
Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

3. Правові аспекти.
Правовою основою Плану дій є: Конституція України, закони України «Про дошкільну освіту», “Про освіту», “Про реабілітацію інвалідів в Україні», “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», “Про охорону дитинства», Укази Президента України від 20.03.2008 р. № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 18.12.2007 р. № 1228 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. № 1352-р «Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року».
Реалізація Плану дій потребує внесення змін до чинних нормативно-правових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.



4. Фінансово-економічне обґрунтування.
Фінансування буде здійснюватися у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел.

5. Громадське обговорення.
Проект Плану дій було розміщено на сайті (громадське обговорення) Міністерства освіти і науки України, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пропозиції та зауваження, надіслані під час громадського обговорення, враховано.

6. Прогнози результатів.
Реалізація Плану дій сприятиме удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій, демократичних підходів в організації освітнього процесу дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, проведенню діагностики та реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, наданню їм комплексної педагогічної, психологічної, корекційно-розвиткової допомоги, починаючи з раннього віку, сприятиме ранньому включенню дітей із складними порушеннями розвитку у навчально-реабілітаційний процес.









Директор департаменту О.В.Єресько
План дій
щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних,
загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах на 2009—2012 рр.

№ п/п
Зміст заходу
Термін виконання
Відповідальні
1

Розділ 1. Організаційно-правові засади запровадження інклюзивного навчання

1.1
Взяти участь у доопрацюванні проекту Закону України “Про спеціальну освіту» у складі робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти
протягом
2009 рік
Міністерство освіти і науки України (далі МОН)
1.2
Розробити концепцію розвитку інклюзивної освіти в Україні

Березень
2010 рік
Академія педагогічних наук України (далі АПН), Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, громадські організації
1.3
Розробити комплексну регіональну програму впровадження інклюзивного навчання на базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів Автономної Республіки Крим, Львівської області та м. Києва
Березень
2010 року
АПН, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти
1.4
Розробити Примірне положення про навчальний заклад, клас, групу з інклюзивною формою навчання
Травень
2010 року
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН
1.5
Внести зміни у Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації
Лютий
2010 року
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи
1.6
Внести зміни до регіональних програм розвитку освіти щодо запровадження у навчально-виховний процес інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах
Квітень
2010 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
1.7
Вивчити питання щодо розроблення нормативу фінансування навчальних потреб дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, з урахуванням їх індивідуальних навчальних програм та планів.
2010 рік
МОН, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій


2

Розділ 2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання

2.1
Розробити програми розвитку дітей дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та виховуються в умовах інклюзії
2010 рік

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН, департамент загальної середньої та дошкільної освіти
2.2
Розробити методичні рекомендації:

щодо апробації моделі інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах;

щодо психолого-педагогічного супроводу батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами та батьків здорових дітей, в контексті інклюзивного навчання;

щодо особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії;

для педагогічних працівників щодо використання інноваційних технологій навчання в процесі інклюзії



Березень
2010 року

2012 рік


2012 рік


Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН України




Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи
2.3
Розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах в умовах інклюзивного навчання



2011 рік

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН України

3.

Розділ 3. Підготовка педагогічних кадрів, робота з батьками

3.1
Забезпечити створення у складі органів управління освітою окремий структурний підрозділ з питань освіти осіб з особливими потребами та визначити спеціаліста, з координування діяльності запровадження інклюзивного навчання
1 вересня 2010 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.2
Забезпечити спеціальну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах.
При цьому використати кадровий потенціал спеціальних загальноосвітніх закладів як навчально-методичних ресурсних центрів
Починаючи з 2009 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.3
Створити кафедри корекційної освіти (лабораторії) в інститутах післядипломної педагогічної освіти.


1 вересня 2010 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.4.
Увести в інститутах післядипломної педагогічної освіти посаду методиста з питань інклюзивного навчання
1 вересня 2010 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.5
Забезпечити проведення семінарів, нарад для педагогічних працівників, що впроваджують інклюзивне навчання, консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій
Починаючи з 2009 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти (далі ОІППО)
3.6
Запровадити системну організаційно-методичну, консультативно-роз’яснювальну роботу серед керівників навчальних закладів, педагогічних працівників, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на освіту
Починаючи з
2009 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.7
Запровадити системну консультативну, психолого-педагогічну допомогу батькам дітей зазначеної категорії, починаючи з раннього віку

2010—2012 роки
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології та соціальної роботи, ПМПК
3.8
Провести серію науково-практичних семінарів «Науково-методичні засади впровадження інклюзивного навчання в системі освіти» для спеціалістів, методистів, педагогічних працівників, працюючих в умовах інклюзії
Починаючи з
2010 року
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут спеціальної освіти АПН України Інститут інноваційних технологій і змісту освіти,
3.9
Провести на базі одного з пілотних навчальних закладів науково-практичний семінар «З досвіду впровадження інклюзивного навчання».
2011 рік
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут спеціальної освіти АПН України Інститут інноваційних технологій і змісту освіти,

4.

Розділ 4. Забезпечення умов для запровадження інклюзивного навчання

4.1
Визначити базові (експериментальні) дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади для запровадження інклюзивного навчання.
До 1 січня 2010 року
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.2
Забезпечити організаційно-фінансові засади для запровадження інклюзивного навчання (архітектурна доступність приміщень, спеціальне обладнання, інформаційно-технічне, кадрове та навчально-дидактичне забезпечення)
2010—2012 роки
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.3
Здійснити апробацію комплексної програми впровадження інклюзивного навчання на базі навчальних закладів Автономної Республіки Крим, Львівської області та м. Києва.
2010—2012 роки
МОН, АПН, Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки Львівської обласної та Київської державних адміністрацій, Всеукраїнський міжнародний фонд «Крок за кроком».
4.4
Організувати підвезення учнів з обмеженими фізичними можливостями до місця навчання та додому спеціально обладнаними автобусами у супроводі відповідного персоналу
2010—2011 роки
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН,
4.5
Забезпечити фаховий психолого-педагогічний та соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами у базових навчальних закладах з інклюзивним навчанням
2010—2012 роки
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з управліннями праці та соціального захисту населення, соціальними службами
4.6
Розробити план заходів та забезпечити участь центрів практичної психології та соціальної роботи, ПМПК у здійсненні системного психолого-педагогічного супроводу

дітей дошкільного та шкільного віку, які навчаються в умовах інклюзивного навчання

2010—2012 роки
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології та соціальної роботи, ПМПК
4.7
Розробити заходи щодо підвищення ефективності діяльності ПМПК в частині організації корекційно-розвиткової роботи з дітьми дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзивного навчання та навчання за індивідуальною формою

2010 рік
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.8
Запровадити системну консультативну, психолого-педагогічну допомогу батькам дітей зазначеної категорії, починаючи з раннього віку

2010—2012 роки
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології та соціальної роботи, ПМПК
4.9
Продовжити організаційно-методичний супровід реалізації Всеукраїнського експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»
2009—2013 роки
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
4.10
Здійснювати моніторинг стану впровадження інклюзивної освіти та навчальних досягнень (успіхів) учнів в умовах інклюзивного навчання з метою корекції індивідуальних навчальних планів, програм та методик, адаптованих до можливостей дитини






Щороку
Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ОІППО
5.

Розділ 5. Звітно-підсумковий

5.1
На основі апробації функціональної моделі інклюзивного навчання підготувати пропозиції щодо удосконалення відповідних нормативно-правових та навчально-методичних засад


2012 рік
Департамент загальної середньої освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
5.2
Надавати інформацію департаменту загальної середньої та дошкільної освіти про стан виконання завдань Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах до 2012 року

Щопівроку до
1 січня та 1 липня
Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ



11.09.2009 р. № 854


Про затвердження нової редакції
Концепції профільного навчання у старшій школі





На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» (із змінами), рішення Колегії Міністерства освіти і науки України № від 26.08 2009р., з метою модернізації Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №10/2-2 від 25.09. 2003 року та організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання


НАКАЗУЮ:

1. Затвердити нову редакцію Концепції профільного навчання у старшій школі, що додається.
2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити практичне використання нової редакції Концепції профільного навчання.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра П.Б.Полянського.



Міністр І.О. Вакарчук
Концепція профільного навчання в старшій школі

Вступ
Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717».
Вона ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).
У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

І. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основними завданнями профільного навчання є:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).


ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.
Профільне навчання у 10–12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.
Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі .
Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.
Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).
2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).
Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).
Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів — «Природознавство».
Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.
Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.
Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.
За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.
У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.
Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х — 5-ти курсів за вибором.
Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

III. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
- профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- класи з поглибленим вивченням предметів;
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
- динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).
Зовнішньошкільні:
- міжшкільні профільні групи;
- профільна школа інтернатного типу;
- освітній округ;
- навчально-виховний комплекс (НВК);
- міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
- загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів.
Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.
В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним напрямом. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філософським та історико-правовим профілями.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів учнів.
Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом або без нього, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати курси за вибором, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.
Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).
Освітній округ - це добровільне об’єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа (базовий навчальний заклад), яка виконує функцію «ресурсного центру».

Навчально-виховний комплекс (НВК) — це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) — це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих або професійно - технічних навчальних закладів забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

IV. Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації до профільної підготовки: поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; введення курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота тощо
Поглиблене вивчення предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність з використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом — програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.
Курси за вибором покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.
Профільна орієнтація зорієнтована на надання психолого — педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
Інформаційна робота передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо).
Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.
Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

V. Умови реалізації Концепції

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.
1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:
- у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи;
- для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл здійснювати підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічного забезпечення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і курсів за вибором; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.
2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань:
- розроблення механізму функціонування освітнього округу;
- розроблення механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;
- правила (алгоритм) зміни учнями профілю навчання за їх бажанням;
- порядок оцінювання за методом «портфоліо»;
- застосування дистанційного навчання тощо.
3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи — важлива умова реалізації концепції. Вона передбачає розроблення навчальних програм за трьома рівнями змісту: рівнем стандарту, академічного та профільного; програм курсів за вибором; забезпечення впровадження профільного навчання відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами навчання.
4. Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8–9, 10–12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання.
5. Науковий супровід навчання в старшій школі передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування інноваційних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, профільної виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
6. Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.
Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування результатів широкого експериментального випробовування змісту і технологій профілізації старшої школи.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ



11.09.2009 р. № 854


Про затвердження нової редакції
Концепції профільного навчання у старшій школі





На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» (із змінами), рішення Колегії Міністерства освіти і науки України № від 26.08 2009р., з метою модернізації Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №10/2-2 від 25.09. 2003 року та організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання


НАКАЗУЮ:

1. Затвердити нову редакцію Концепції профільного навчання у старшій школі, що додається.
2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити практичне використання нової редакції Концепції профільного навчання.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра П.Б.Полянського.



Міністр І.О. Вакарчук
Концепція профільного навчання в старшій школі

Вступ
Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717».
Вона ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).
У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

І. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основними завданнями профільного навчання є:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).


ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.
Профільне навчання у 10–12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.
Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі .
Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.
Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).
2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).
Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).
Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів — «Природознавство».
Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.
Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.
Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.
За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.
У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.
Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х — 5-ти курсів за вибором.
Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

III. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
- профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- класи з поглибленим вивченням предметів;
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
- динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).
Зовнішньошкільні:
- міжшкільні профільні групи;
- профільна школа інтернатного типу;
- освітній округ;
- навчально-виховний комплекс (НВК);
- міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
- загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів.
Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.
В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним напрямом. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філософським та історико-правовим профілями.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів учнів.
Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом або без нього, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати курси за вибором, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.
Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).
Освітній округ - це добровільне об’єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа (базовий навчальний заклад), яка виконує функцію «ресурсного центру».

Навчально-виховний комплекс (НВК) — це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) — це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих або професійно - технічних навчальних закладів забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

IV. Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації до профільної підготовки: поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; введення курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота тощо
Поглиблене вивчення предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність з використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом — програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.
Курси за вибором покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.
Профільна орієнтація зорієнтована на надання психолого — педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
Інформаційна робота передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо).
Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.
Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

V. Умови реалізації Концепції

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.
1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:
- у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи;
- для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл здійснювати підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічного забезпечення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і курсів за вибором; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.
2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань:
- розроблення механізму функціонування освітнього округу;
- розроблення механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;
- правила (алгоритм) зміни учнями профілю навчання за їх бажанням;
- порядок оцінювання за методом «портфоліо»;
- застосування дистанційного навчання тощо.
3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи — важлива умова реалізації концепції. Вона передбачає розроблення навчальних програм за трьома рівнями змісту: рівнем стандарту, академічного та профільного; програм курсів за вибором; забезпечення впровадження профільного навчання відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами навчання.
4. Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8–9, 10–12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання.
5. Науковий супровід навчання в старшій школі передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування інноваційних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, профільної виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
6. Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.
Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування результатів широкого експериментального випробовування змісту і технологій профілізації старшої школи.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ

м. Київ



Від 10.09.2009 р. № 839








Про впровадження принципів
ґендерної рівності в освіту


На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» та з метою впровадження ґендерних підходів в освіту:

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити План заходів з впровадження принципів ґендерної рівності у роботу Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, навчальних закладів всіх типів та форм власності, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), департаменту професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), департаменту роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Гевко А.Є.), департаменту міжнародного співробітництва (Сухолиткий О.С.), Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. забезпечити своєчасне та якісне виконання зазначеного Плану заходів в межах компетенції;
2.2. інформувати про проведену роботу два рази на рік до 1 січня та 1 липня, що настає за звітнім періодом, відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.), на який покладається координація роботи структурних підрозділів міністерства щодо впровадження принципів гендерної рівності в освіту.
4.Керівникам вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів забезпечити системну роботу щодо впровадження ґендерних підходів у навчально-виховний процес.
5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки від 18.05.2007 № 399 «Про заходи Міністерства освіти і науки України на виконання державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року».
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Полянського П.Б.


Міністр І.О.Вакарчук
































Затверджено
наказом МОН
від 10.09.2009 № 839

План заходів
з впровадження принципів гендерної рівності в освіту



Назва заходу
Термін
виконан-
ня

Відповідальний за
виконання
1.
Провести експертизу державних стандартів, навчальних програм для дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів щодо їх відповідності принципам забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
до 1 грудня 2009 р.
Департаменти загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько.О.В.),
департамент професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
2.
Проаналізувати кадровий склад Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з точки зору дотримання гендерної рівності.
до 1 грудня 2009 р.
Департамент роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Гевко А.Є.), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.
Дотримуватись принципу забезпечення гендерної рівності при призначенні, формуванні кадрового резерву на заміщення посад державних службовців, а також при здійсненні їх просування по службі.
постійно
Департамент роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Гевко А.Є.), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.
Проводити семінари, тренінги для керівного складу Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій з питань утвердження гендерної рівності в українському суспільстві.
постійно
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько.О.В.), відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.),
Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні ПРООН

5.
Провести обговорення Державної доповіді «Гендерна освіта в Україні»

до 1 листопада 2009 р.
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько.О.В.),
департамент професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.)
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
6.
Забезпечити участь членів робочої групи з впровадження ґендерних підходів МОН у відповідних міжвідомчих заходах, семінарах, тренінгах, нарадах.
постійно
Департаменти загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько.О.В.), професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), роботи з кадрами вищої школи та державної служби (Гевко А.Є), відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.),
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
7.
Продовжити впровадження курсів гендерної рівності у вищих навчальних закладах І- ІУ рівнів акредитації.

постійно
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.),
департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
8.
Розширювати мережу та активізувати діяльність освітніх та дослідницьких ґендерних центрів, лабораторій, які діють при вищих навчальних закладах.
постійно
Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), ректори вищих навчальних закладів
9.
Здійснити анкетування вищих навчальних закладів України на предмет впровадження гендерного компоненту у зміст вищої освіти та узагальнити його результати
до 1 квітня 2010 р.

Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
10.
Створити банк даних методичного забезпечення гендерних курсів вищих навчальних закладів.
2010 р.
Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
11.
Організувати проведення гендерного аналізу кадрового забезпечення вищих навчальних закладів за галузями знань.

2010 р.
Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)

12.
Дослідити теоретико-методологічні аспекти механізмів формування гендерної політики у вищій школі шляхом залучення до цієї роботи наукових підрозділів вищих навчальних закладів.
2009—2010 рр.
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
13.
Сприяти створенню у вищих навчальних закладах кафедр гендерної рівності.
до травня 2010 р.
Департамент вищої освіти (Болюбаш Я.Я.)
14.
Запровадити тренінгові програми для педагогічних працівників системи освіти з питань гендерної рівності. Створити мережу національних тренерів з питань впровадження тендерних підходів в освіту.
2009—2010 рр.
Департаменти загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько.О.В.), відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.), Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні ПРООН
15.
Щорічно проводити у загальноосвітніх навчальних закладах Урок гендерної рівності, забезпечити навчальні заклади відповідними методичними рекомендаціями .
Сприяти залученню до проведення Уроку регіональних ґендерних центрів
щорічно жовтень-листопад
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
16.
Організувати та провести конкурс дитячих малюнків на гендерну тематику серед учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

щорічно
до 1 червня
Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини (Середницька А.Д.)
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
17.
Забезпечити обговорення питань гендерної рівності на заходах, які проводяться для лідерів учнівського та студентського врядування.
постійно
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
18.
Взяти участь у розробленні для різних верств населення інформаційно-просвітницьких програм з подолання гендерних стереотипів і формування гендерної культури українському суспільстві.
2009—2010 рр.
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
19.
Розробити методичні рекомендації для позакласної роботи з дітьми та учнівською молоддю з питань формування гендерної культури та гендерного виховання.
2009 р.
Інститут інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.)
20.
Провести дослідження психолого-соціальних аспектів ґендерного виховання учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та стану ґендерного насильства у молодіжному середовищі.
до 1 грудня 2010 р.
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г)
21.

Забезпечити впровадження ґендерного компонента в усі міжнародні проекти і програми відповідної тематики, які реалізуються за підтримки міжнародних організацій і фондів.
постійно
Департамент міжнародного співробітництва (Сухолиткий О.С.),
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Н А К А З

м. Київ


01.09.2009 р. № 806




Про використання навчально-методичної літератури
у загальноосвітніх навчальних закладах


На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад та з метою урегулювання використання навчально-методичної літератури

НАКАЗУЮ:

1. Загальноосвітнім навчальним закладам використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.
2. Міністру освіти і науки Автономної республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. покласти персональну відповідальність на керівників загальноосвітніх навчальних закладів за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури лише з відповідним грифом МОН;
2.2. контролювати дотримання навчальними закладами правил використання навчально-методичної літератури.
3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) забезпечити систематичну роботу предметних комісій Науково-методичної ради з питань освіти та оприлюднення результатів їх роботи.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.



Заступник Міністра П.Полянський

середу, 2 вересня 2009 р.

Приглашаю к обсуждению темы "Гиперактивные дети".

Психологи, если вы работаете с детьми данной категории, поделитесь своим опытом!!! Мне приходилось консультировать родителей гиперактивных детей, сложнее помочь учителю, у которого таких детей полкласса...

Методист Центра ПП и СР ХОНМИНО Ирина Вишнёвая

вівторок, 1 вересня 2009 р.

Положення про психологічну службу

Затверджено
Наказ Міністерства освіти України
03.05.99 № 127
(у редакції наказу Міністерства
освіти і науки України
від 02.07.2009 № 616)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23.07.2009 за № 687/16703

Положення про психологічну службу системи освіти України

І. Загальні положення
1.1. Психологічна служба в системі освіти – це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.
Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.
1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці та соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.
1.6. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування психологічної служби системи освіти України в цілому.
1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів, згідно з додатком.

ІІ. Основні завдання психологічної служби
2.1. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:
сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.
2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:
діагностика – психологічне обстеження вихованців, учнів, студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.
2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:
науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань;
прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;
практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.
2.4. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:
консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім`ї;
превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров`я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

ІІІ. Структура та управління психологічною службою
3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних ланок:
Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;
Навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;
підрозділів психологічної служби у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації;
практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів.
3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на підставі статуту.
3.3. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади, підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть створюватися як структурні підрозділи закладів післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських державних адміністрацій, або як юридичні особи.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.
За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводиться посада методиста з психологічної служби.
Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби – навчально-методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським навчально-методичним кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.
3.5. Атестація працівників психологічної служби – практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
3.6. Структура та штатний розпис навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених нормативів.
3.7. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони є структурними підрозділами).
3.8. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.
Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним кабінетом (центром) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти.
Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету.
3.9. Структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштів цього навчального закладу.
Психологічна служба вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

ІV. Зміст діяльності психологічної служби
4.1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
До повноважень Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи належать:
науково-методичне забезпечення психологічної служби системи освіти України;
здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;
розробка методичних вимог до змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних розробок;
координація та науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.
4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби системи освіти, які здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.
Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби:
забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону;
надають методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам;
беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної служби;
організовують діяльність методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів;
координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби;
беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;
впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду.
Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність “Телефонів довіри”, кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.
4.3. Практичний психолог навчального закладу:
бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я;
проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;
сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.
4.4. Соціальний педагог навчального закладу:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

4.5. Працівник психологічної служби повинен:
керуватися етичним кодексом психолога;
дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованців, учнів, студентів, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;
зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню;
постійно підвищувати свій професійний рівень;
знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.
4.6. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.

V. Фінансування діяльності психологічної служби

5.1. Фінансування діяльності психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів здійснюється згідно з чинним законодавством.
5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (у тому числі оплати праці її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального закладу.
5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.


Директор Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної роботи В.Г. Панок



Додаток до Положення про психологічну службу системи освіти України

Нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів

Нормативи чисельності практичних психологів
дошкільних навчальних закладів
(гр. - групи; ст. - ставки)
Місто
до 7гр.- 0,5ст.
7гр. і більше-0,75ст.
9гр. і більше-1,0ст.

Село (селище)
до 4гр.- 0,5ст.
4гр. і більше-0,75ст.
6гр. і більше-1,0ст.

Посади практичних психологів дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу та комбінованого типу, у яких є 2 і більше груп компенсуючого типу, дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу, дошкільних навчальних закладів (центрів розвитку дитини) вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).
Нормативи чисельності практичних психологів
загальноосвітніх навчальних закладів
(уч. - учнів; ст. - ставок)
Місто
до 499уч. - 0,5ст.
500уч. і більше - 0,75ст.
700уч. - 1,0ст.

Село (селище)
до 99уч. - 0,25ст.
100уч. і більше - 0,5ст.
200уч. і більше - 0,75ст.
300уч. - 1,0ст.

Посади практичних психологів спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, позашкільних навчально-виховних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних навчальних закладів).
Посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів).

Продовження додатка
Нормативи чисельності соціальних педагогів
загальноосвітніх навчальних закладів
(уч. - учнів; ст. - ставок)
Місто
до 499уч. - 0,5ст.
500уч. і більше - 0,75ст.
700уч. - 1,0ст.

Село (селище)
до 99уч. - 0,25ст.
100уч. і більше - 0,5ст.
200уч. і більше - 0,75ст.
300уч. - 1,0ст.

Посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), у тому числі навчально-реабілітаційних центрів, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), шкіл соціальної реабілітації, вечірніх (змінних) шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації вводяться з розрахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів).
У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити належне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюджету та інших джерел, передбачених чинним законодавством, можуть бути введені додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.
Якщо посади практичних психологів та соціальних педагогів малокомплектних навчальних закладів передбачені у штатних розписах районних навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти, а не в навчальних закладах, то їхня чисельність розраховується за формулою:

Загальна чисельність учнів малокомплектних
навчальних закладів
-------------------------------------------------------------------- = Х,
100 учнів
де Х – кількість ставок.