середа, 17 вересня 2008 р.

Презентація

Семінар 16.09.2008 р.
для практичних психологів ЗНЗ проводить Центр ПП і СР ХОНМІБО
“Підвищення якості психологічного супроводу дітей «групи ризику» фахівцями психологічної служби через удосконалення професійної компетентності”
Особливості соціалізації дітей «групи ризику»

Соціалізація (від лат. socialis, суспільний) – процес становлення особистості, оволодіння та засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, притаманних певному суспільству, соціальній групі.
Механізми соціалізації:
- Соціально-психологічні
- Соціально-педагогічні
Соціально-педагогічні механізми:
Традиційний
Інституційний
Стилізований
Міжособистісний
Соціально-психологічні механізми:
Імпринтінг – фіксування об’єктів впливу на підсвідомому рівні.
Наслідування
Ідентифікація
Рефлексія
Інтеріоризація – процес переходу від зовнішніх операцій до внутрішніх.
Екстеріоризація – процес переходу від внутрішніх операцій до зовнішніх, практичних.
Види соціалізації:
Стихійна: вплив випадкових обставин суспільного життя.
Відносно-спрямована: організація певних економічних та законодавчих передумов.
Соціально-спрямована: спеціально організоване передання соціального досвіду та розвиток потенційних можливостей.

Проблема соціалізації учнів – невміння організовувати свої взаємини з суспільством, тобто конструктивно взаємодіяти між усіма складовими системи становлення особистості:
дитина-дитина
дитина-педагог
дитина-батьки
дитина-соціум

Труднощі соціалізації
Розбіжність між високим рівнем домагань і низьким соціальним статусом дитини;
Розбіжність між старим стилем батьківства і новими потенційними можливостями підлітків і юнаків;
Протиріччя між зрослою орієнтацією, на самотність і перебільшеною залежністю від думки і поведінки однолітків.

Труднощі соціалізації стають підґрунтям дезадаптації дитини в соціумі

Шкільна дезадаптація – стан дитини, коли на фоні труднощів навчання на першому плані з’являються порушення поведінки, конфлікти з педагогами, пропускання занять тощо.
Соціальна дезадаптація – стан дитини, коли відбувається повна втрата інтересу до навчання, перебування в шкільному колективі, перехід до асоціальних груп, захоплення алкогольними напоями, наркотиками.

група ризику - різновидність соціальної групи, яка об’єднує людей, які в наслідок свого соціального статусу і способу життя підвладні небезпечним негативним впливам і в результаті цього представляють загрозу для нормальної життєдіяльності суспільства.
Психологічні критерії відбору дітей до категорії «група ризику»
Категорії дітей “групи ризику”
1. Невстигаючі учні
Педагогічно занедбані діти
Діти, що потребують медичної допомоги
Діти із ЗПР
Астеніки

2. Недисципліновані учні
Діти з опозиційною поведінкою
НЕВСТИГАЮЧІ УЧНІ
Педагогічно занедбані діти
Діти, що потребують медичної допомоги
Діти із ЗПР
Астеніки

НЕДИСЦИПЛІНОВАНІ УЧНІ
Діти з опозиційною поведінкою

Діти з опозиційною поведінкою.
Опозиційна поведінка
Біологічні фактори розвитку
Наявність негативного соціального досвіду
Схильність до невротичних реакцій

КРИЗА НЕЗАЛЕЖНОСТІ
«Я ВЖЕ НЕ ДИТИНА»
Упертість
Негативізм
Свавілля
Бунт, протест
Ревнощі до власних речей

КРИЗА ІНФАНТИЛЬНОСТІ
«Я – ДИТИНА І БАЖАЮ НЕЮ ЗАЛИШИТИСЯ»
Надмірна слухняність
Залежність від дорослих
Повернення до старих форм поведінки, інтересів, смаків

Діти з опозиційною поведінкою
Девіантна поведінка – це поведінка в якій стійко виявлені відхилення від соціальних норм.
Розрізняють такі соціальні відхилення:
Корисного типу,
Агресивного типу,
Соціально-пасивного типу.

Соціальні відхилення корисного напряму
правопорушення та проступки, пов’язані із бажанням незаконним шляхом отримати матеріальну, грошову, майнову вигоду (розкрадання, крадіжки, шахрайство, шантаж)

Соціальні відхилення агресивної орієнтації
проявляються в діях, направлених проти особистості (образах, побоях, хуліганстві, вбивстві, зґвалтуванні).
Соціальні відхилення соціально-пасивного типу
Виражені у прагненні до відмови від активної життєдіяльності, відхиленні від своїх громадянських обов’язків, небажанні вирішувати як особистісні так і соціальні проблеми (відхилення від праці, навчання, бродяжництво, зловживання алкоголем, наркотичними речовинами).
Крайній прояв соціально-пасивних позицій – самогубство, суїцид.

середа, 3 вересня 2008 р.


Наш Центр поздравляет с днем рождения Ирину Викторовну Щелкунову! Здоровья, успехов, профессиональной самореализации и реальных человеческих отношений. Всего, всего, всего .... Целуем тебя!

пʼятниця, 29 серпня 2008 р.

ЗВІТ


ЗВІТ
про проведення секційного засідання керівників районних (міських) психологічних служб Харківської області
за темою «Шляхи підвищення результативності діяльності
районного (міського) методичного об’єднання практичних психологів і соціальних педагогів як умови забезпечення якості
загальної середньої освіти в регіоні»
27 серпня 2008 року на базі Харківського НВК № 45 «Академічна гімназія» відбулося засідання керівників районних (міських) психологічних служб. На порядку денному були обговорені питання про необхідність надання високоякісних освітніх послуг всім учасникам навчально-виховного процесу в умовах сучасності, визначені шляхи підвищення результативності діяльності районного (міського) методичного об’єднання практичних психологів і соціальних педагогів, проаналізовані і визначені шляхи модернізації змісту, методів та форм діяльності Р(М)МО фахівців психологічних служб, розроблені методичні рекомендації щодо підвищення професійної компетентності фахівців психологічної служби.
Всього у роботі засідання взяло участь 40 фахівців психологічної служби із 42 районів. Нажаль були відсутні представники із Богодухівського, Дворічанського, Борівського, Червонозаводського районів; представник Вовчанського району приєднався до участі секційного засідання наприкінці роботи в малих групах.
Кількісний і якісний склад керівників психологічних служб
та керівників районних (міських) методичних об’єднань
Кількісний склад керівників психологічних служб:
Методистів Р(М)МК, які відповідають за психологічну службу – 25 осіб.
Завідувачів районних (міських) центрів ПП і СР– 5 осіб.
Практичних психологів РМК – 2 особи.
Кількість керівників Р(М)МО практичних психологів – 7 осіб.
Стаж роботи керівником психологічної служби:
До 1 року: – 7 осіб.
Від 1 до 5 років – 14 осіб.
Більше 5 років – 18 осіб.
За категорією:
Спеціаліст – 12 осіб.
Спеціаліст ІІ категорії – 3 особи.
Спеціаліст І категорії – 10 осіб.
Спеціаліст вищої категорії – 14 осіб.
Всі учасники засідання, ознайомившись із матеріалами доповідей працівників Центру ПП і СР ХОНМІБО, брали активну участь в обговорені питань панельної дискусії. Так, при обговоренні питання щодо модернізації форм, методів діяльності Р(М)МО практичних психологів і соціальних педагогів, учасниками дискусії було запропоновано при виборі тих чи інших форм і методів роботи звертати увагу перш за все на те, яким змістом наповнені форми і методи та яку мету необхідно досягати за їх допомогою. Питання «Що більше впливає на підвищення якості загальної середньої освіти: людські відносини чи рівень знань педагога?» викликало зацікавленість у багатьох учасників дискусії, які висловили одностайну думку про важливість впливу людських відносин та знань педагогів у побудові моделі підвищення якості загальної освіти.
Слід зазначити, що працюючи в малих групах молоді керівники ПС (одна третина учасників засідання) мали змогу на практиці ознайомитися з інтерактивними формами та методами роботи й отримати практичні навички в роботі з іншими, більш досвідченими учасниками секційного засідання. Активна позиція керівників ПС, які під час роботи в малих групах обмінювалися думками, досвідом, висловлювали власні точки зору, надавали ґрунтовні відповіді на запитання, доповнювали один одного – все це сприяло створенню доброзичливої атмосфери, бажанню бути відвертим, креативним, досягти певних результатів, які можна зразу використовувати в роботі, а саме окреслити шляхи модернізації навчально-виховного процесу.



Звіт
про проведення вхідного та вихідного діагностування
учасників секційного засідання керівників
районних (міських) психологічних служб
Керівниками секції було проведено вхідне та вихідне анкетування, в якому взяло участь 32 респондента (керівники психологічних служб районів (міст) області). В результаті анкетування було з’ясовано:
1) У вхідному діагностуванні на питання вказати основні проблеми щодо розвитку та діяльності психологічної служби району (міста) 19% респондентів основними проблемами зазначили такі: співпраця психологічних служб навчальних закладів з адміністраціями (не завжди задовільна); незабезпечення працівників окремими кабінетами; відсутність фахівців; введення посад практичних психологів та соціальних педагогів в ЗНЗ, ДНЗ районів; недостатнє кадрове забезпечення та фінансування; відсутність належних умов для роботи в кабінетах психолога; необхідність створення мобільної психологічної служби; оптимізація умов розвитку психологічної служби; недостатність методичних матеріалів; плинність кадрів; розвиток психологічної культури усіх учасників навчально виховного процесу; недостатня задіяність в управлінському аспекті низький рівень охоплення психологічними службами малокомплектних шкіл районів.
2) У вихідному діагностуванні на питання щодо оцінки власної активності та ініціативності учасників в роботі секційного засідання за 10 бальною шкалою 55% респондентів оцінили себе як достатньо активними, а 18% - недостатньо активними. В цілому можна зазначити, що учасники були емоційно активними і це вплинуло на ефективність роботи секційного засідання.
3) На запит анкети запропонувати теми, які варто було б обговорити на наступних заходах для керівників психологічних служб, були визначені наступні:
- система роботи психолога з адміністрацією закладу;
- робота мобільних груп;
- розробка методичних рекомендацій;
- моніторингові дослідження;
- підвищення якості загальної середньої освіти;
- мотивація практичних психологів до вдосконалення фахової майстерності;
- робота з дітьми – інвалідами, які не відвідують загальноосвітні навчальні заклади;
- організація роботи соціального педагога щодо забезпечення його функцій;
- робота з сім’ями, які потребують підвищеної психолого-педагогічної уваги;
- співпраця практичних психологів з ПМПК;
- підвищення мотивації навчання серед дітей;
- професійна рефлексія практичних психологів;
- організація роботи соціальних педагогів.
4) На питання щодо найефективнішої форми проведення обласних семінарів для керівників психологічних служб респондентами було визначено:
- семінари-круглі столи – 70%;
- очні семінари – 14%;
- одразу декілька найефективніших форм (семінари-круглі столи та очні семінари) визначило 21% респондентів.

Рекомендації
секції керівників районних (міських) методичних об’єднань
практичних психологів
На основі матеріалів, які було напрацьовано в малих групах учасниками секційного засідання працівниками центру ПП і СР розроблено рекомендації:

1. Рекомендації з питань модернізації змісту методів та форм роботи Р(М)МО практичних психологів і соціальних педагогів.
1.1. Керуючись стратегією розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2010 р., відстежити доцільність і відповідність пріоритетних компонентів роботи Р(М)МО (мети, завдань, змісту) освітнім потребам практичних психологів та соціальних педагогів.
1.2. Організувати діяльність Р(М)МО, враховуючи специфіку потреб та інтересів різних груп практичних психологів та соціальних педагогів
1.3.Вважати пріоритетним завданням роботи Р(М)МО – підвищення якості загальної середньої освіти через удосконалення професійних навичок та набуття професійної компетентності працівниками психологічної служби.
1.4. Включити в нові програми розвитку районних (міських) соціально-психологічних служб заходи або розділи стосовно оновлення та оптимізації навчально-виховного процесу для підвищення результативності діяльності районного (міського) методичного об’єднання як умови забезпечення якості загальної середньої освіти в регіоні.

2. Рекомендації з підвищення якості навчально-виховного процесу, сучасного уроку (психологічний аспект).
2.1. Створити систему моніторингового супроводу діяльності Р(М)МО та працівників психологічної служби в навчальних закладах освіти, розробити критерії, показники якості діяльності працівників психологічної служби.
2.2. Постійно на засіданнях Р(М)МО удосконалювати моніторинг якості НВП, проводити експертне оцінювання змісту, форм, методів і результативності діяльності практичних психологів і соціальних педагогів.
2.3. Розробити критерії оцінки самоекспертизи для здійснення якісного моніторингу.
2.4. Впроваджувати сучасні соціально-психологічні технології та програми, які спрямовані на вирішення основних завдань Українського НМЦ ПП і СР.

3. Рекомендації з організації безперервної освіти практичних психологів і соціальних педагогів.
3.1. Упроваджувати систему формування та розвитку професійної компетентності практичних психологів і соціальних педагогів як умови забезпечення якості загальної середньої освіти в районах (містах) області на основі індивідуального стилю професійної діяльності.
3.2. Керівникам ПС, Р(М)МО нести відповідальність за формування мотивації у працівників психологічної служби до відпрацювання практичних навичок. Для чого використовувати різні форми та методи самоосвіти, а саме: індивідуальні консультації, особистісну психотерапію, брати участь у супервізійних та інтервізійних групах.
3.3. В роботі Р(М)МО спиратися на теоретичні досягнення класичної та напрямки новітньої філософії, які формують світогляд практичного психолога і соціального педагога і впливають на вибір методів, форм, позиції роботи з клієнтами, на дотримання етичного кодексу працівників психологічної служби тощо.
3.4. Керівникам районних (міських) психологічних служб, Р(М)МО оновлювати підходи до організації соціально-психологічного супроводу, формувати у фахівців психологічної служби готовність, бажання та здатність реалізовувати у власній професійній діяльності ідеї підвищення самоосвіти, як умови забезпечення якості загальної середньої освіти в навчальних закладах та районі (місті).

вівторок, 19 серпня 2008 р.

На допомогу соціальному педагогу і практичному психологу

Шановні колеги! Починається новий навчальний рік, завжди на початку хочеться чогось нового: нових зустрічей, нових цікавих книг, нових... І ми з задоволенням пропонуємо вам нові методичні рекомендаціїї "Соціально-психологічний супровід сімей, що опинилися в складних життєвих ситуаціях". Тема не нова, але матеріал, що ми вам пропонуємо в своїй збірці є новим. Ми дуже прагнемо, щоб ваша робота була більш спрямована не на пошук матеріалів, схем, теорії, а на роботу безпосередньо з людиною, сім'єю. Більш докладніше з матеріалами посібника, ви зможете ознайомитися у нас в центрі. Сподіваємося, що наша робота стане у пригоді всім вам в роботі із сімями, які потребують соціального нагляду і кожен з вас зможе знайти щось корисне для себе.

понеділок, 18 серпня 2008 р.

Кто никуда не плывет - для тех не бывает попутного ветра. М. Монтень

Наша мета: науково методичний супровід розвитку, координації та діяльності системи психологічної служби Харківської області. Ми прагнемо підвищювати психологічну культуру педагога, професійну майстерність психолога і соціального педагога з метою забезпечення психологічного супроводження та моніторингу розвитку особистості дитини, підлітка, дорослого.

Хобі нашого керівника
















Моїм хобі є не тількі робота, а й пошук дивовижних моментів у житті людей і природи





Проблеми над якими працює центр:

Просвітницька робота серед молоді щодо формування навичок здорового способу життя;
Особистісно- орієнтована педагогіка;
Соціально- психологічна та реабілітаційна допомога дітям з особливими потребами;
Соціально- психологічний тренінг ефективної взаємодії ;
Психологічний супровід дітей 6- річного віку;
Професійне вигорання психолога.